Ти бачиш –осінь! Недоречні сльози, І нібито ЧОГОСЬ не вистачає… Завмерли тіні у незручних позах, І хтось без когось, як завжди, зітхає. Ти бачиш – вірші Вже з набридлим змістом: ( - Звонила? - Да, никто не отвечает.) І я зливаюсь з листям десь за містом. Бо осінь! І КОГОСЬ не вистачає. |