Як я піду – така – додому? В осінніх парках сум кружляє І розрядили батарею Якісь небажані дзвінки… Усім потрібна – і нікому… Ніде не ждуть і не стрічають; Мовчать фонтани і алеї Шумлять каштани-диваки… Як я піду – така – до тебе? Остання зустріч - без прощання, А отже, не потрібні - зайві, Візити і коментарі. Безжально-сірий погляд неба, Мої емоції з дощами, Загублене навіки сяйво, Каштани мудрі і старі… | 
Положение о Клубе
Сделать стартовой
