Город. Я. Фонари. Грустно. Реальность и вечер. Отблеском дальней зари память ложится на плечи. Музыка. Рельсы. Трамвай. Улицы. Месяц и осень. Поговорим? Ну, давай, хоть разговор и не сносен. Утро. Туман. Самолет. Завтра. Реальность. Разлука. Лишь бы не таял твой след... Дай на прощание руку. Время.Пространство и блюз. Дальность, тревога и лето. Слышишь - однажды вернусь, осень любя без ответа. © Марина Друзь Місто. Я. Ліхтарі. Сумно.Реальність. Вечір. Зорі там у горі. Спогад паде на плечі. Музика. Рейки . Трамвай. Вулиця . Місяц. Осінь. Давай поговорим, давай. Хіба ж нам цього не досить... Ранок. Туман. Літак. Завтра. Реальність. Розлука. Хай все залишиться так... Дай на прощання руку. Небо. Блакить. Висота. Відстань. Тривога. Літо. Чуєш, повернусь я І осінь навчусь любити. © Лана Сянська |