Стекает время, словно в решето - Дождем смывая все дороги к Раю. От Вас хотя бы строчку ожидаю, А пишут всё не те и все не то. В последнем мной полученном письме, Писать вы обещали, как в закаты Пред ночью пеленаются Карпаты… А пишут всё не то и все не те. Глаза закрою: солнца ободок Свой лик за горы прячет. Вечереет. И Вы укрылись в грез туманный трепет… А пишут всё не те и все не то. Белеют пятна писем в темноте. И стол, и кресло, плед, горшок герани. И в горле ком, и слезы - солью в ране. Ведь пишут всё не то и все не те. © Марина Друзь Неотриманий лист Неспинний час безжалісно іде — Стежки дощами знищує до Раю. Від Вас хоч двох рядків давно чекаю. А пишуть все не ті і все не те. В минулому останньому листі Пообіцяли згодом розказати, Як ніч-мольфарка люляє Карпати... А пишуть все не те і все не ті. Заплющу очі: коло золоте Ховає лик за гори. Вечоріє. І Ви заглиблений у мари-мрії... А пишуть все не ті і все не те. Гортаю пошту я на самоті. Стіл, крісло, плед, герань на підвіконні. Клубок у горлі, сліз струмки солоні. Бо пишуть все не те і все не ті. © А.Гетманец | 
Положение о Клубе
Сделать стартовой
