Украинская мелодия «Нет, мама, нельзя же его полюбить: Несчастная доля с постылым прожить. Ох, тяжко, ужасно с ним речь говорить! Уж лучше, мне, мама, весь век в девках жить!» « Ты разве не видишь, уже я стара, Мне в гроб, дочка, скоро ложиться пора. Как очи закрою, что будет с тобою? Останешься, дочка, одна сиротою!» А в свете какая же жизнь сироты? И горе, и бедность вытерпишь ты. Пустивши на плаху, я дочку румяну, Стонать под землею, как горлица стану». «О, мама, голубка, не плач, не рыдай, Готовь рушники и платки вышивай. Пускай с нелюбимым я счастье утрачу; Веселая будешь, одна я заплачу»! Вот там, на могиле, крест божий стоит, И утро, и вечер, та мама кричит, О, боже мой, милый! Что я натворила! Ведь дочку сама я со света сгубила!» Оригинальный текст УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ. Гребінка Євген "Ні, мамо, не можна нелюба любить: Нещасная доля із нелюбом жить. Ох тяжко, ох важко з ним річ розмовляти! Хай лучче я буду весь вік дівувати!" "Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна сиротою!" А в світі якеє життя сироті? І горе, і нужду терпітимеш ти. Я, дочку пустивши, мовляв, на поталу, Стогнать під землею, як горлиця стану". "О мамо, голубко, не плач, не ридай, Готуй рушники і хустки вишивай. Нехай за нелюбом я щастя утрачу; Ти будеш весела, одна я заплачу!" Ген там, на могилі, хрест божий стоїть. Під ним рано й вечір матуся квилить: "О боже мій милий! Що я наробила! Дочку, як схотіла, із світу згубила!" | 
Положение о Клубе
Сделать стартовой
