Сьогодні осінь. І, мов спалах, здогад:

З тобою ми тепер... давно... не діти.

Ще голуб крихти брав з твоїх долонь,

А я вже знала: скреснути й згоріти.

 

Забути все. Лиш... пам'ятаєш, зорі

Ховались понадхмар'ям до світанку...

За склом одним стогнав і плакав дощ,

За іншим склом - дві тіні... очі... танго.

 

Тривожна ніжність гарячкових рук,

Слова останні, айстри серед столу...

Я бережу... О, як я бережу

Слова без слів,

І голуба

в долонях!

 

 

***

Переводы у меня никогда не получались... только для того, чтобы понимали - практически дословно:

 

Сегодня осень. И зарницей - вспомнить:

С тобою мы теперь... давно... не дети...

И голубь только крошки брал с ладоней -

А мы уж знали: Ожить и сгореть.

 

Забыть про всё. Лишь помнишь - звёзды

За облаками прятались всю ночь,

Там за стеклом - стонал и плакал дождь,

Там за стеклом - две тени, танго, очи...

 

Тревога... нежность раскалённых рук,

Слова последние и астры... круглый стол...

Я берегу... о, как я берегу

Слова без слов

и голубя

в ладонях!