Коли помирав він, до нього прийшло життя – Веселий малюк, життєрадісний і кирпатий. Малі рученята до нього тягло дитя: Чого ти лежиш? Уставай-но, ходімо гратись! Коли помирав він, до нього приходив страх Що, може,закінчиться все, як його не стане. І шарпало душу на вже неземних вітрах, Та він шепотів: Це неправда, не я - останній. Приходили друзі. Журчали струмки розмов. На мить оживала обличчя його блідИзна. Коли помирав він, до нього прийшла любов, Та він попросив: Не пускайте... Скажіть, що пізно | 
Положение о Клубе
Сделать стартовой
