Ти – човен золотий в океані ночі,

Я - на хустині неба зорь зелені очі,

Ти – промінь сонця у осінньому тумані,

Я - крапля дощова і яблука рум’яні,

Ти - шепіт ніжний листя й тополиних віт,

А я – земля, що одягла вишневий цвіт,

Ти – гай зелений в срібнім павутинні,

Я – сльози росяні, що на троянді, сині.

Ти – вечір осені, її свічки барвисті,

Я - білий сніг на калиновому намисті.

Ти - соловей, що сповіща світання,

А я – долина з квітами кохання