Живий твій голос крізь віка, Крізь сотні тисяч літ. І денний світ не забува, Летить крізь сотні бід. Він мчить прозорий Мчить на зло. Щоб кожен знав прохожий, Що не впаде на саме дно! І я сьогодні прошу в нього, Допомогти мені з одним. Не забувати місця свого, І пам’ятати рідний дім. Хрест на упустити Гнутись та стояти. А коли ж впустити, Так тоді підняти. Прошу, підніміться, Всі хто проти зграї. В пошуку не загубиться. Не достигши до Раю… |
Положение о Клубе
Сделать стартовой
