Він ніколи мені не сказав, що кохає... Це не треба було, я й без слів все це знаю. Він мовчав у дощі, він на мене глядів, Я дивилась у дощ. Він злетіти схотів. Політати не довго, покорити красу, Повернутись до мене у дощ, чи в грозу, Та з долонь втамувати вічну спрагу мою, І очами сказати про всю ніжність свою. Він злетів. Полетів дуже-дуже далеко. Та не зміг повернутись. Загубився так легко... Він ніколи мені не сказав, що кохає... Тільки очі його, ось чому я це знаю. |