Так хочеться вірити в казку, В загадкове щось і чарівне, Щоб скинути суєтну маску Й промовити слово просте, - Життя. Відоме й незнане, Складне і напрочуд легке. Кожен крок у ньому – пізнання, Кожен подих – радість несе. Кожен погляд – для когось щось значить, Кожне слово – несе почуття. А людина – несе просто щастя, Бо горять в небі зорі життя. Бо ніколи не згасне надія, Будуть струни чекання бриніть. І буде відносить нас мрія В зоряних казок блакить. |