Сьогодні осінь. І, мов спалах, здогад:
З тобою ми тепер... давно... не діти.
Ще голуб крихти брав з твоїх долонь,
А я вже знала: скреснути й згоріти.
Забути все. Лиш... пам'ятаєш, зорі
Ховались понадхмар'ям до світанку...
За склом одним стогнав і плакав дощ,
За іншим склом - дві тіні... очі... танго.
Тривожна ніжність гарячкових рук,
Слова останні, айстри серед столу...
Я бережу... О, як я бережу
Слова без слів,
І голуба
в долонях!
***
Переводы у меня никогда не получались... только для того, чтобы понимали - практически дословно:
Сегодня осень. И зарницей - вспомнить:
С тобою мы теперь... давно... не дети...
И голубь только крошки брал с ладоней -
А мы уж знали: Ожить и сгореть.
Забыть про всё. Лишь помнишь - звёзды
За облаками прятались всю ночь,
Там за стеклом - стонал и плакал дождь,
Там за стеклом - две тени, танго, очи...
Тревога... нежность раскалённых рук,
Слова последние и астры... круглый стол...
Я берегу... о, как я берегу
Слова без слов
и голубя
в ладонях!
|
|