Здається, я ще й досi молодий –
I в цьому є велика таємниця.
О, де ж вона, та юностi скарбниця?
Бери, мовляв, i знову володiй.
Наївний самовпевнений гордiй,
Хоч увiснi я бiльше не лiтаю...
Я знаю вже, та я ще пам’ятаю...
I начебто я й досi молодий
В богатствi мрiй щасливих i надiй --
То ж смiйся, душе, добрим, світлим сміхом,
Радiй цнотливим i простим утiхам,
Неначе я ще й досi молодий.
Якщо щаслива мить, то порадiй.
Хай обминає серце чорна злива...
Хай буде хоч наступна мить щаслива,
Хай хоч на мить я буду молодий...
|
|