Литературный портал "Что хочет автор" на www.litkonkurs.ru, e-mail: izdat@rzn.ru Проект: Все произведения

Автор: АрьеНоминация: Гражданская лирика

Украiнi

      Украiнi
   
   Украiна, супутниця в долi,
   Незабутня перлина моя,
   Я тобi признаюсь у любовi
   На заходi пiвденного дня.
   
   Золотиi степи, як налитi,
   Море, рiки, лiси i поля,
   Жовте сонце у нiжнiй блакитi-
   Неласкавая матiр моя.
   
   Прийняла в давню пору гонимих
   Нездоленних ти предкiв моiх,
   Та прийнявши до себе гнобленних,
   Не признала ти iх за своiх.
   
   Вiчно були для тебе чужими
   Богом обранi предки моi*,
   И немало ти душ загубила,
   Обагряючи руки своi.
   
   Не змогла з того шляху звернути
   И несеш ти вину дотепер,
   Бо не можнa так просто забути,
   Як невинних вели на костер.
   
   Та народ мiй терпiв, не зламався,
   Не здолали тортури його,
   Час настав i увесь вiн пиднявся,
   Щоб вернутись до Бога свого.
   
    Може ти вже страждаеш вiд жалю,
   I майбутньой спокутой гориш,
   Та коли то звершиться, не знаю,
   Я молюсь, щоб звершилось скорiш.
   
   Хоч обтяженi тяжким спомином,
   Все ж до вiку тебе не забуть,
   То i нас, хто пiднявсь** в Батькiвщину,
   В знак майбутнього ти не забудь.
   
    Каяття ж- по твоiй лише волi,
   Бо що сталось, того не вернуть,
   Той, хто хоче щасливоi долi,
   Той пройде свiй розкаяння путь.
   
   *За технiчними причинами замiсть
   продовженного “I”з двома крапками,
   виккористована “I” з однiею крапкою.
   
   **В Iзраiль не повертаються, а ПIДНIМАЮТЬСЯ

Дата публикации:13.07.2005 23:20